ДРЕВНЕРУССКИЕ КЕРАМИЧЕСКИЕ ПЛИТКИ С КРЫЛОССКОЙ ГОРЫ (ГАЛИЧ) В ГОСУДАРСТВЕННОМ ЭРМИТАЖЕ
ДРЕВНЕРУССКИЕ КЕРАМИЧЕСКИЕ ПЛИТКИ С КРЫЛОССКОЙ ГОРЫ (ГАЛИЧ) В ГОСУДАРСТВЕННОМ ЭРМИТАЖЕ
Аннотация
Код статьи
S0869-60630000392-4-1
Тип публикации
Статья
Статус публикации
Опубликовано
Выпуск
Страницы
124-137
Аннотация

Керамические плитки широко использовались в Киевской Руси, но только на Галицкой земле найдены рельефные образцы (большая часть обнаружена на Крылосской горе – детинце древнего Галича). Они были разделены на два типа: экземпляры первого типа меньше и тоньше, рисунок на них схематичный и без рамки; экземпляры второго типа больше и толще, рисунок лучше проработан и помещен в круглую рамку, это полноценные рельефные изображения. Набор вариантов орнамента схож, техника выполнения рельефа и качество рисунка различны. Проведенный анализ позволил сделать вывод: форма плиток первого типа типична для древнерусской архитектуры, они датируются второй половиной XII в.; плитки же второго типа были привнесены из Малопольши, скорее всего монахамидоминиканцами, и датируются концом 30-х – началом 40-х годов XIII в.

Ключевые слова
Архитектура, керамические плитки, Галич, Крылос, Успенский собор
Классификатор
Дата публикации
01.10.2016
Всего подписок
1
Всего просмотров
517
Оценка читателей
0.0 (0 голосов)
Цитировать Скачать pdf

Библиография



Дополнительные библиографические источники и материалы

  1. Антипов И. В. Древнерусская архитектура второй половины XIII – первой трети XIV в. Каталог памятников. СПб.: Изд-во СПб. ун-та, 2000. 204 с.
  2. Белецкий С. В. Знаки Рюриковичей на пломбах из Дорогичина // Stratum plus. 1996. № 6. С. 288–330.
  3. Вагнер Г. К. Белокаменная резьба древнего Суздаля. Рождественский собор. XIII в. М.: Искусство, 1975. 184 с.
  4. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т. 1. М.: Изд-во АН СССР, 1961. 584 с.
  5. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т. 2. М.: Изд-во АН СССР, 1962. 559 с.
  6. Гладкая М. С. Рельефы Дмитровского собора во Владимире. Опыт комплексного исследования. М.: Индрик, 2009. 288 с.
  7. Гончаров В. К. Археологічні дослідження древнього Галича у 1951 р. // Археологічні пам’ятки УРСР. Т. 5. Київ: Вид-во АН Укр. РСР, 1955. С. 22–31.
  8. Иоаннисян О. М. Новые исследования одного из памятников Галицкого зодчества XII в. // СА. 1983. № 1. С. 231–244.
  9. Каргер М. К. Основные итоги раскопок древнего Галича в 1955 г. // КСИА. 1960. Вып. 81. С. 61–71.
  10. Колчин Б. А. Новгородские древности. Резное дерево. М.: Наука, 1971. 113 с.
  11. Кошовий О. П. Галицькі керамічні плитки XII–XIII ст. (Генеза. Іконографія. Семантика): автореф. дис. … канд. мистецтвознавства. Львів, 1997. 25 с.
  12. Кошовий О. П. Керамічні плитки стародавнього Галича: підходи здалека // Медобори і духовна культура давніх, середньовічних слов’ян. Мат-ли конф. Львів, 1998. С. 170–175.
  13. Лукомський Ю. В. Архітектурна спадщина давнього Галича. Галич: Нац. заповідник “Давний Галич”, 1991. 40 с.
  14. Лукомський Ю. В. Невідомі церкви на подолi княжого Галича // Записки наукового товариства ім. Шевченка. Т. CCXXXV: Праці Археологічної комісії. Львів: Наук. тов-во ім. Шевченка, 1998. С. 560–594.
  15. Лукомський Ю. В. Галицькі білокам’яні хрестобаннi церкви від князя Володара до короля Данила // Княжа доба. Icторiя i культура. Вип. 1. Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, 2007. С. 271–304.
  16. Ляска В., Мінейко О., Вітвіцька Г. Галицькі керамічні плитки з колекції археoлогічного музею львівського університету (матеріали до каталогу) // Археологічні дослідження Львівського університету. Вип. 12. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2009. С. 169–181.
  17. Макарова Т. И. Черневое дело Древней Руси. М.: Наука, 1986. 155 с.
  18. Малевская М. В., Раппопорт П. А. Декоративные керамические плитки древнего Галича // Slovenska archeologia. V. XXVI‑1. Bratislava: Archeologický ústav SAV, 1978. S. 87–97.
  19. Овчинніков О. Г. Семантика галицьких керамічних плиток // Галич i Галицька земля. Київ; Галич: Нац. заповідник “Давний Галич”, 1998. С. 94–96.
  20. Пастернак Я. Галицька катедра у Крилосi (Тимчасове звiдомлення з раскопiв у 1936 i 1937 р.) // Записки наукового товариства ім. Шевченка. Т. 154. Львiв: Наук. тов-во ім. Шевченка, 1937. С. I–XXI.
  21. Пастернак Я. Старий Галич. Івано-Франківськ: Плай, 1998. 348 с.
  22. Раппопорт П. А. Военное зодчество Западнорусских земель X–XIV вв. Л.: Изд-во АН СССР, 1967 (МИА; № 140). 241 с.
  23. Тимощук Б. А. Декоративные плитки XII–XIII вв. из Василёва // КСИА. 1969. Вып. 120. С. 112–113.
  24. Тихомиров Д. Исторические сведения об археологических исследованиях в Старой Рязани. М.: тип. С. Селивановскаго, 1844. 44 с.
  25. Ткачук Т. М., Тимус Л. К. Галицькі керамічні плитки із рельєфними зображеннями та гончарні клейма. Каталог. Галич: Нац. заповідник “Давний Галич”, 1997. 60 с.
  26. Томенчук Б. П. Олешківська ротонда. Археологія дерев’яних храмів Галицької землі XII–XIII ст. Івано-Франківськ: Гостинець, 2005. 113 с.
  27. Щавелева Н. И. Киевская миссия польских доминиканцев // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1982 г. М.: Наука, 1984. С. 139–151.
  28. Auch M., Skrzynska-Jankowska K. Szkliwione plytki posadzkowe z Gory Zamkowej w Drohiczynie // Hereditatem cognoscere. Warszawa: Panstwowe ́ Muzeum Archeologiczne, 2004. S. 229–246.
  29. Bojęś-Białasik A., Niemiec D. Kościół i klasztor Dominikanów w Krakowie w świetle badań archeologiczno-architektonicznych w latach 2010–2012 // Sztuka w kręgu krakowskich dominikanów. Studia i źródła Dominikańskiego Instytutu Historycznego w Krakowie. Kraków: Wydawnictwo Esprit SC, 2013. S. 257–313.
  30. Golub S. Polsko-ukrański projekt badań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chełmie przez Daniela Romanowicza w XIII wieku. Wstępne wyniki badań // Rocznik Chełmski. T. 17. Chełm: Alf-Graf, 2013. S. 293–306.
  31. Krakó w w chrzescijan ́ skiej ́ Europie X–XIII w. / Red. E. M. Firlet, E. Zaitz, Z. Miśtal. Krakoẃ : Muzeum Historyczne Miasta Krakowa, 2006. 502 s. Lenkiewicz T. Kościół Marii Magdalenz w Krakowie w świetle ostatnich odkryć archeologicznych // Biuletyn Krakowski. T. 1. Kraków: Muzeum Archeologiczne w Krakowie, 1959. S. 78–98.
  32. Pekarska L. Jewellery of princely Kiev. Mainz; L.: Verlag des Römisch-Germanischen Zentralmuseums, 2011. 265 p.
  33. Piątkiewicz-Dereniowa M. Płytki posadzkowe z opactwa Benedyktynów w Tyńcu // Folia historiae artium. T. 6/7. Krakow: Antykwa, 1971. S. 239–265.
  34. Sztuka Polska przedromańska i romańska do schyłku XIII wieku / Pod red. M. Walickiego. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1968. S. 411–416.

Комментарии

Сообщения не найдены

Написать отзыв
Перевести